Йорга Беккера

Цифровий ландшафт створив нове покоління вільних від старих забобонів і звільнитися від обмежень географічної близькості в якості єдиної основи дружби, співпраці, і гра в цьому районі. Цифрові технології можуть мати вплив природних сил анімації істот до більшої глобальної гармонії. Таким чином, Ніколас Негропонте, вчений з Массачусетського технологічного інституту (Массачусетський технологічний інститут) висловив ентузіазм у своїй книзі «Бути Цифровий", опублікованому в 1995 році. У тому ж році, глава Microsoft, Білл Гейтс говорив так само, як у своїй стала вже класичної роботі «Дорога в майбутнє": інформаційної супермагістралі буде нести свою інформацію і свої пропозиції за межами світу високої technicised в країнах, що розвиваються. Нарешті, ми побачимо сплеск процвітання у всьому світі, які мають стабілізуючий ефект. Розрив між бідними і багатими країнами буде скорочуватися. 30 років тому, вже, канадський Маршалл Маклюен вважав, в своєму аналізі ЗМІ, сьогодні, через більш ніж століття електричних технологій, ми самі розширили нашу центральну нервову систему в світі, і таким чином відмінити , по відношенню до нашої планети, простору і часу.

Якщо ці люди не були менеджерами або досвідченими науковцями, було б кваліфікувати то їх заяви або фантазії всемогутності статевого дозрівання або рекламні слогани для глянцевих брошур або ідеології, як це визначено Карлом Марксом в Помилка необхідно по-перше, а по-друге, чи є домінуючою політичної та економічної еліти, призначений для підтримки і приховувати свій статус як експлуататорського класу.

Навіть емпіричної точки зору, немає правди на цих ідеях. Замість цього, протягом 15 років, світ став більш нестабільним, розрив між багатими і бідними різко, в міжнародних відносинах, порядок Організації Об'єднаних Націй та міжнародного права відтіснили право дарвініст з найсильніших кліматичної катастрофи на такому рівні, який все більш і більш загрозливою (танення льодовиків і полярних льодів, глобальне потепління, підвищення витончення озонового шару), і замість того, щоб суто технічний війни, повернення наймані війська, у вуличних боях і ближнього бою, а також вбивств і замахів. Замість того, щоб вимоги, випущені в 1969 році Віллі Брандт, "більше демократії" більше не відвідує, з 11 вересня 2001 року, після того, як істеричні дискусії про боротьбу з тероризмом та безпеки, демонтаж всі цивільні свободи, найбільш очевидним.

У світлі всього, що джаз смак того часу, мова на комп'ютері та екології є повернення до аналітичні матеріали, обладнання, промисловість, сировина, виробництво, експлуатацію природи кінцевих і по одній людині.

Виробництво токсичних Продовжити читання цієї статті ... "

Мітки: майбутнє , капіталізм , споживання , відходи , навколишнє середу , забруднення , суспільство , система

Привіт усім!

Як і було обіцяно, ось мій огляд подорож, яка тривала місяць в регіоні Дром, Ардеш і т.д. (географія це не моє, так що ви зрозумієте кутку, це дуже важливо!)

Після місяця відключення веб-канали та постійних зовнішніх потоків "інформації замінює інший день і в нас немає часу, щоб стежити або думати заднім числом," Я хочу скористатися цією можливістю, щоб оголосити про своє стояти осторонь від мережі.

Я вирішив (і включаючи) віртуальності це не допоможе мені, і я зрозумів, що в той час як реальна відключення засобів масової інформації на самому справі збереження і виходу з постійного потоку возз'єднатися з її природного рівня ( , яка є ритм природи просто).
(Також зазначено, що через місяць, коли ми стикаємося з ПК, це ріже око, а також Wi-Fi вражає нас в системі, і ми не можемо спати!)

Він без жалю, що шлях додому, я взяв велике задоволення для видалення тонни пошти, який повідомив мені про останні «бруд» суспільства без читання (тільки заголовки).

Він без жалю і з великим задоволенням, що я не дивився останні статті, які вийшли з моїх "улюблених сайтів".

Він без жалю і з великим задоволенням, що я не дивився останні коментарі на мої відео щодня, і я "різати" коментарі (щоб уникнути можливих майбутніх ненависних коментарів ... не того, щоб поліція).

Ми з великим задоволенням, що я вимикаю радіо, коли є повна інформація і проходить під музику. У мене є кілька бітів "Новости", але тільки через радіо тут і зараз ... які не порівнянні, так як вони, вони говорять на декількох годин на питання, і потрібен час (і є не реклама!)

Я беру зараз стільки на мене поставити цей запис, бо я розумію, що робить ви хочете взяти участь і деякі зміни в окремі ... тому що я б скоріше відкрити остання книга, яку я довго шукати ("Культура лікарських і ароматичних рослин в Bio" з Wicki видання Gerbranda з Fraysse)

Я даю вам ці короткі особисті спостереження, які є більш в нижній частині ексгібіціонізм почуття, ніж все інше ...

Ось на рахунок в питання ... ми будемо робити в хронологічному порядку ...

1 / попереднього юрти для читання решті частини цієї статті ... "

Мітки

http://nous-les-dieux.org/VIDEOS/home.flv

Гімн Землі

Будинок являє собою оду планети і її крихку рівновагу. У світовому турне в 50 країнах світу з неба, Ян Артюс-Бертран запрошує нас в унікальну подорож по всій планеті, щоб споглядати і розуміти. Але будинок це більше, ніж документальний фільм, це чудовий фільм. Кожен план захоплює дух і показує Землю, нашу Землю, так як ми ніколи не бачили. Кожне зображення являє нам те, що ми руйнуємо всі ці чудеса, і ми все ще можемо зберегти. "З повітря, ми повинні менше пояснень." Відчуття того, що є більше безпосереднє, інтуїтивне, емоційне. Будинок буде безпосередньо впливати на чутливість кожного з нас і змусити нас усвідомити, що ми повинні змінити наш погляд на світ. Домашні адреси ключових екологічних проблем, що стоять перед нами і показує нам, як все взаємодіє на нашій планеті.

Резюме

В 200 000 річну історію, людство порушило баланс майже 4 мільярди років історії Землі. Плата висока, але це занадто пізно для песимізму: він має майже десять років, щоб людство звернути назад цю тенденцію, стало відомо про його розкрадання багатств Землі і зміна її структури споживання.

Громадяни

За унікальні кадри з більш ніж 50 країнах з неба, ділячись своїми дивно, наскільки його заклопотаність, Ян Артюс-Бертран позах, з цим фільмом, будівельних блоків, що ми повинні разом, відновити . Місія будинку полягає в переміщенні менталітет нам відомо про тектонічних рухів на роботу і спонукають нас взяти на себе зобов'язання діяти.

Наш вплив на Землю сильніше, ніж вона може носити: ми споживаємо занадто багато, і ми вичерпали всі свої ресурси. З повітря, можна легко побачити, де знаходиться Земля рани. ГОЛОВНА просто пояснює поточні проблеми, а каже, що рішення існує. Підзаголовок фільму може бути "занадто пізно для песимізму». Ми знаходимося на роздоріжжі, важливі рішення мають бути прийняті, щоб змінити світ. Те, що ми говоримо у фільмі, всі знають, але ніхто не хоче вірити. Будинок є додатковим каменем будинок, побудований з екологічних груп, щоб повернутися до більш здоровому глузду і змінити те, як ми споживаємо і жити.

Глобальне подія

Крім кіно, будинок буде глобальна подія в перший раз в історії, це художній фільм дійсно буде показаний одночасно в більш ніж 50 країнах світу.

Це символічна Дата 5 червня 2009 року, Всесвітній день навколишнього середовища, який був обраний для цього одночасно - і в основному безкоштовно - у всіх засобах масової інформації: кіно, ТБ, DVD та Інтернету. Мета Ян Артюс-Бертран, директор, Люк Бессон, дистриб'ютор, і Франсуа-Анрі Піно, голова PPR, офіційну підтримку фільму, і для досягнення як можна більш високою, і переконати нас, що ми у всіх є відповідальність перед планетою.

У всіх нас є прийом світі 5 червня! Читайте на решті частини цієї статті ... "

Мітки

Дивовижний світ транснаціональних корпорацій!

Бум у виробництві сої в країнах Південного конуса Латинської Америки є одним із найбільш руйнівних сільськогосподарського розвитку за останні двадцять років. Корпорацій, бум в даний час переходять в агресивну цукрового очерету, орієнтуючись на великі ділянки землі на півдні країни, де вони можуть виробляти дешеві цукор. Якщо цей розвиток не викликати реакцію, наслідки можуть бути серйозними: місцеве виробництво продовольства буде захоплений, робітники і громади зіткнуться переміщення і впливу підвищеного рівня пестицидів, так і зарубіжних агропромислових посилить свої позиції з виробництва цукру. Ми намагаємося в цій статті, щоб побачити взаємозв'язок між розвитком цукрового очерету генетично модифікованих (ГМ) і зміни в цукровій промисловості в світі.

Через десять років, майже всі аргентинські пампаси і величезні ділянки лісу і сільськогосподарських угідь в Бразилії, Болівії, Уругваї та Парагваї були перетворені в зелені пустелі монокультури сої. [ 1 ] бум сої в Латинській Америці була і залишається золотим дном для агропромислового комплексу. Він дав жменю зерна гігантів, які домінують в міжнародних олійних і кормових угідь дешевою і родючою для розширення та консолідації їх діяльності в світі. Ці ж компанії, Cargill, ADM і Bunge, вони також зробили мільярдні прибутки з продажу необхідних хімічних добрив. Інші великі іноземні компанії, такі як AGCO і John Deere, були переведені в готівку в тракторі продажів. Monsanto і Syngenta, що заробив рекордний прибуток з їх генетично модифікованого насіння і пестицидів.

Вторгнення соєві заснований на виробництво моделі, заснованої на використанні генетично модифікованого насіння, які можуть витримувати величезні дози хімічних гербіцидів. Це забезпечується як Monsanto насіння і гербіциди, у той час як нове покоління ферму, працювати в основному бізнесмени, які проживають в містах, оренду або взяли великі площі сільськогосподарських та він організував свою роботу. Кожен раз, коли модель була розгорнута, вона змусила дрібних фермерів і місцевих громад були спустошені сільській відтік і хімічного забруднення.

Що стосується багатонаціональних агробізнесу, досвід сої в країнах Південного конуса показав, як з вигодою для себе використовувати розширення промислового сільського господарства в країнах, що розвиваються. Він відкрив нову еру завоювання. Цукор, який має довгу історію руйнування навколишнього середовища і просто людської експлуатації, ймовірно, наступного врожаю на-віч бум аналогічних тому, яке спостерігалося в сої, особливо в нових видів GM цукор вже ростуть на полях (див. врізку 1). Читайте на решті частини цієї статті ... "

Мітки

- Ілюстрований путівник -

Резюме

Передмова
Введення
Житла, доступного та ефективного
Супер-ізоляції
Солома Bale з
Підготовка сайту
Фонд грунту
Кріплення та рами
Укладання даху
Удар соломи Boots стіни
Солома Coat Чоботи
Настінний тримач
Альтернативні підходи
Готово Читайте на решті частини цієї статті ... "

Теги: потреби людини , споживача , енергія , навколишнє середу , природа , обмін , система , життя

Конференція, організована CCFD Обговорення з Марком Dufumier, автор і керівник лабораторії AgroParistech , і християнські Troubé, редактор життя , автор нових голод, стихійні лиха, якщо не 24 квітня 2009 в Конференц-центр Збройна палата в Шамбері, Савойя (73)

У партнерстві з CCFD (католицький комітет по боротьбі з голодом і розвитку) і за підтримки багатьох організацій: FMSEA (Відомчі Федерації профспілок фермерів), фермерів Конфедерації , CMR (християни в сільській місцевості), Вища школа Сільськогосподарські Савойя і майстрів світу , органів місцевого самоврядування, пов'язані з солідарності народів .

Подія, чия популярність змусила організаторів транслювати конференцію в сусідній кімнаті, а також заповнення!

Стрічки, записані в різних форматах, тому він має кілька білих 3 секунд, але це проблема не впливає на якість і інтерес конференції.

Аудіо кліп: Adobe Flash Player (версії 9 або вище) потрібен для відтворення аудіо цей кліп. Завантажте останню версію тут . Ви повинні включити JavaScript у Вашому браузері.

Тривалість: 2:04

Спасибі Жан-Франсуа Druhen Charnaux для відправки нам цей документ

Мітки: Африка , влада , любов , гроші , майбутнє , необхідно

За SL в "світовий соціалізм, № 28, 1985
Товариство без грошей (PDF)

Аргументи на користь безготівкового суспільства, в якому виробництво для задоволення потреб людини і де виробництво для продажу та ринкової економіки будуть скасовані, заснований на наступний факт: сучасна промисловість і технології, мають розроблені до такої міри, що вони могли б забезпечити достаток споживчих товарів і послуг для всього населення світу, за умови, що вони раціонально використовуються для досягнення цієї мети.

Проблеми виробництва в достатній кількості для всіх вже вирішене. Після довгих зусиль по боротьбі з браком чоловік підійшов до кінця, а також можливість виробляти в достатку стала реальністю. Але це може бути досягнуто в рамках суспільства, де засоби виробництва належать меншості, і де багатство проводиться для продажу з метою отримання прибутку. Єдина ділянка, де це достаток було б можливо в тому, що суспільства, в якому всі ресурси, будь то фізична або промисловості, стали, під демократичним контролем, спільну спадщину людства. У цих умовах тільки це можливо, демократично вирішити, що буде підготовлений і задоволення потреб людини? В такому суспільстві, ринок, заробітна плата, прибуток, покупка і продаж були б поза контекстом, вони в кінцевому підсумку просто існувати.

Читайте на решті частини цієї статті ... "

Мітки: майбутнє , капіталізм , споживання , криза , зростання , відходи , розпад , людство , суспільство , система

З Бернард Duterme

Мітки

від David Naulin

Тиск на водні ресурси, збільшується

Збільшення попиту за рахунок, зокрема, росту і мобільності населення, зміна структури споживання і збільшення потреби в енергії, а також наслідки зміни клімату вже помітно представляють для ресурсів води все більший тиск. Цей висновок третє видання світу Організації Об'єднаних Націй з розвитку водних ресурсів.

Теги: харчування , майбутнє , злидні , послуги , суспільство , земля , життя

За Мішель Tarrier , 20 березня 2009 року.

"Поведінка чоловіка обмежуються перед природою визначає їхню поведінку обмежується ними. "
(Карл Маркс)

"Капіталізм має право перетворити на ліки відразу і безперервно, отрута, яка запускається в обличчя, і насолоджуватися в ньому. "
(Бертольд Брехт)

Протягом останніх трьох століть, і з безпрецедентною гостротою в останні десятиліття, пророк матеріального прогресу, відкидаючи всі знання, інтуїтивно зрозумілий і "освітленої" західної традиції, американізація і експортувати зображення, переглянули світі навколо них.
Якщо живемо "в primis" і вважають за краще, щоб виключити, ми не змогли в цій інтерпретації.
В результаті спустошення біосфери, порушення в цьому світ і про себе.
Але це нічого "mariole", заснованої на запереченні, який висміює все тому, що він має тверде переконання, що багатство, придбане в боротьбі за владу в самій огидною привілеєм служити виживання .
До мінусів, один незаперечний урок дає глобальне потепління, шапка-фінал концепції зростання, показаного на дев'ять незворотності емпіричного розвитку.
Це заслужене ляпас.
Сталося чванство і Monsanto можуть відправляти свої гени поліції в поле сусіда, який не запитав!
Коли майстер світла, відповідні насіння життя і зробити з бджолами і божих корівок, сонечка сказати, що дозволяє нам ще раз, люди вважають, що це було, щоб врятувати людство , небо падає на голову.

Спочатку всі причини, які можуть викликати екологічну кризу явно природно. В даний час відповідальність за горами антропогенних майже завжди на горизонті, в тому числі те, що газети під заголовком самовдоволено з "стихійних" лих. Навіть тоді, коли відповідальність людини не викликає явища, його впливу досить, щоб дати більшу амплітуду стихійного лиха. Ця точка зору ілюструється прикладами. 6 січня 2007, землетрус в 3,1 бала за шкалою Ріхтера відчувався в Базелі регіоні Швейцарії в Ельзасі. Це було землетрус магнітудою 3,4 Перші датовані 8 грудня, потім поштовхи розміром 2,5 на 15 грудня. Ці поштовхи земної кори були пов'язані з будівництвом мега геотермальної. Чиновники зізнаються, що ін'єкції водою під високим тиском в 5000 метрів викликало ці потрясіння. І ще раз подумати про наслідки останнього цунамі в Індійському океані, помноженої на прибережній середовища в результаті спекулятивної діяльності, особливо шкідливих знищення захисних мангрових лісів. Reparlons aussi des inondations meurtrières en Haïti ou à Madagascar, dont le déboisement et ses effets érosifs impliquent de violents lessivages ; sans omettre de citer les incendies forestiers répétitifs et sans commune mesure avec ceux naturels et sporadiques qui sont parfaitement salutaires aux écosystèmes. Il est ainsi très aisé de prédire les prochains cataclysmes favorisés par l'action humaine, et même d'en pronostiquer potentiellement l'impact de dangerosité. Nous avons tant l'habitude de jouer avec le feu que la politique de la terre brûlée est un symptôme chronique, presque familier. Stratégiquement, cette tactique de la terre brûlée est une solution de la dernière chance qui consiste à avancer en détruisant tout derrière soi, afin de ne donner aucune chance de ravitaillement à l'ennemi. Comble du crétinisme, notre ennemi est donc nous-mêmes ! On vient seulement de s'en apercevoir et de se rappeler que nous avons éthologiquement mal évolué depuis nos ancêtres les Gaulois. La sympathie que nous éprouvons pour Astérix tiendrait donc de l'effet nostalgique ? Lire la suite de cet article… »

Мітки

Tenter de reconnaître la signature d'une plante, demande ouverture d'esprit, concentration, de faire silence en soi, d'observer la plante et de l'accueillir à l'aide de nos cinq sens. Et aussi, d'éviter, dans un premier temps de la rencontre, de la nommer, de la juger belle ou pas, de la réduire à un usage thérapeutique connu, à des recettes du genre : c'est bon pour ceci ou pour cela, ou encore de la stigmatiser en la réduisant à un poison violent (cf souvenons nous que bien souvent ce sont des plantes dites vénéneuses qui sont à l'origine de grands remèdes homéopathiques.). La manière d'être qui convient pour vivre cette approche des plantes tient plus de la méditation, de la célébration, que du savoir du botaniste ou de l'herboriste. Lire la signature du pissenlit va nous amener à passer du « se servir de… » à la notion d'« être au service de… » et c'est la plante qui nous l'enseigne. Un rapport psychique s'instaure entre la plante et soi, quand on prend la peine d'une observation consciente et attentive.

Il est possible à tout un chacun de s'initier à cette sorte d'alphabet universel qui a été mis aux oubliettes et méprisé par les tenants de la pensée rationnelle dite scientifique, celle-ci a dominé dans les esprits depuis 2000 ans, préférant développer les compétences du cerveau gauche (intelligence analytique et spéculative, plus focalisée sur l'anatomie que sur la physiologie) au détriment du cerveau droit, et donc de l'équilibre interne et externe de l'être humain. Heureusement, les artistes, les chamans « de tous poils », les paysans d'autrefois amoureux de la terre et des « simples », ont su garder actif leur cerveau droit pour saisir de manière synthétique, globale, instantanée, ce que la réalité environnementale leur donnait à penser. Nos ancêtres, grâce à leur proximité de la nature savaient sans toujours en avoir conscience, se relier au monde végétal et à l'aide d'expérimentations culinaires ou autres, confirmer les impressions thérapeutiques que leur adressaient certaines plantes dites médicinales ; c'est ainsi que sont entrés dans le patrimoine culturel les remèdes dits de « bonne fame* » ; c'est ainsi que le docteur Edouard Bach a su découvrir des plantes, qui prises sous forme d'élixir floral, sont apaisantes pour des états d'âme perturbés.

Les trois clefs de la théorie des signatures : L'idée essentielle est de considérer l'être humain en tant qu'être vivant, qui participe à la nature, comme tous les êtres vivants, qu'ils se présentent sous forme minérale, végétale ou animale. L'homme témoigne par toutes ses cellules de l'appartenance au vivant et doit donc pouvoir tout naturellement se relier à ses « petites sœurs », les plantes curatives, comme disent si joliment les Amérindiens. Lire la suite de cet article… »

Mots-clefs : alimentation , chaman , enchantement , énergie , évolution , ferme , Gaïa , nature , soleil , terre , vie

6 heures d'entretiens exclusifs avec Joseph Eugene Stiglitz , le Prix Nobel d'économie 2001.

5 entretiens réalisés par Jacques Sarasin . Comment la globalisation affecte l'économie mondiale, le réchauffement de la planète et l'environnement, le commerce et l'immigration, les pays en voie de développement, la sécurité et le terrorisme, et le futur de l'humanité.

Achetez ce DVD (3.90€)

CHAPITRE 1 : OU VA LA MONDIALISATION ? (1:32:47)

http://nous-les-dieux.org/VIDEOS/ou-va-le-monde-monsieur-stiglitz-1.flv

Pourquoi la Mondialisation at-elle échoué ?
Les subventions
Le commerce et les taxes douanières
Le déficit démocratique
La sécurité sociale
Le développement de l'économie de marché
Environnement et Mondialisation
La Mondialisation et les pays en développement
Pétrole, Bolivie et Venezuela
Les sociétés pétrolières en Alaska
La corruption et la malédiction des ressources naturelles
La mondialisation économique et l'emploi
Peut-on changer la mondialisation (immigration, terrorisme…)

CHAPITRE 2 : L'ECONOMIE MONDIALE (1:47:16) Lire la suite de cet article… »

Mots-clefs : Afrique , alimentation , argent , avenir , conscience , crise , domination , évolution , humanité , nature , nouvel ordre mondial , observation , opposition , paix , réalité , société , système , USA , vie

« Plutôt que d'interroger, nous nous interrogeons sur l'avenir de l'homme en général et de l'Occident en particulier puisque c'est lui qui dominera le monde matériel. Cet Occident est malade de son intelligence. Il a beau être savant, il n'arrive pas à saisir une vérité essentielle tant il est vrai qu'il est assoiffé de conquête et de pouvoir, aveuglé par l'illusion de sa puissance, prônant l'argent pour Dieu. » L'Emir Abd El Kader dans « El Maoukef » (1860)

Il est bien connu que les millénarismes ont eu pour but, entre autre, de faire émerger un « homme nouveau » dont le comportement moral serait plus exemplaire. Nous savons que « la terreur de l'an 1.000″ a vu une frénésie de religion s'emparer des hommes qui s'accusant de tous les maux étaient convaincu que la fin du monde approchait , l'apocalypse et la parousie du Christ venant il fallait expier.

Le XXe siècle, a été, pour la majorité des peuples des continents du Sud, celui de la tyrannie sous une forme ou sous une autre d'un Occident européen au fait de sa puissance, bardé de certitudes et imprimant au reste du monde sa marque : celle d'une façon de vivre où l'homme n'est plus au centre de la préoccupation mais un rouage, en un mot : un produit marchand.

Fait nouveau, cette façon de vivre débridée fait du gaspillage des ressources de la Terre, forcément limitées, l'alpha et l'oméga du progrès. Tragique erreur s'il en est ! la Terre proteste et nous le fait savoir par des signes de plus en plus récurrents : les perturbations climatiques.

« Mardi 23 septembre 2008, écrit Frédéric Joignot, retenez cette date. Ce fut « le jour du dépassement », le earth overshoot day de l'année. La date où la population humaine a épuisé les ressources produites en un an par le mince manteau vivant qui enveloppe la Terre, la biosphère ou écosphère. Depuis, nous allons au-delà de ce que la planète nous offre, de sa biocapacité. Comment identifions-nous ce mardi fatal si précisément ?
Pour le calculer, Global Footprint Network compare le rythme auquel, chaque année, la nature produit des ressources – aliments, combustibles, etc. – et assimile les déchets, et le rythme auquel l'humanité consomme ces ressources et produit des déchets. Quand nous excédons les possibilités terrestres, nous atteignons « le jour du dépassement ».
Le premier, selon l'ONG, est tombé le 31 décembre 1986. En 1996, il se situait début novembre. En 2007, le 6 octobre. Aujourd'hui, le 23 septembre. Et dans dix ans ? Notre crédit terrestre s'épuise – après le crédit bancaire ».(1)

« Les chercheurs évaluent « l'empreinte écologique » d'Homo sapiens en hectares terrestres. L'OCDE en donne cette définition : « La mesure de la superficie biologiquement productive nécessaire pour pourvoir aux besoins d'une population humaine de taille donnée. » Nous avons largement dépassé notre quota, globalement. La Terre ne peut aujourd'hui offrir que 1,78 hectare global (hag) par habitant. Or, la consommation mondiale actuelle exige 2,23 hag productifs. Et les calculs montrent que si l'ensemble de la population humaine adoptait aujourd'hui le mode de vie des Européens et des Américains – voitures, eau chaude à volonté, viande chaque jour, énergies fossiles à la demande… -, il lui faudrait disposer en surface de quatre à cinq planètes Terre. "

Nous sommes donc avertis, nous épuisons les ressources annuelles de la Terre plus rapidement qu'elles ne se constituent. Notre démographie n'est-elle pas la cause de nos malheurs écologiques, mais aussi politiques, sociaux, militaires, comme l'affirmait déjà l'austère Thomas Malthus… en 1798 ? qui affirmait que la population humaine croît de façon exponentielle (2, 4, 8, 16, 32…) et les ressources, de manière arithmétique (1, 2, 3, 4, 5…). Inévitablement, nous irions vers l'épuisement des biens, la famine, la guerre de tous contre tous. L'empreinte écologique, le réchauffement qui s'accélère combinés à une croissance forte de la population ne ramènent-ils pas l'humanité à une situation « malthusienne » – une spirale tragique ?

Prenez Ted Turner, fondateur de la chaîne d'actualités CNN, il déclarait en avril 2008 sur la chaîne PBS : « Nous sommes trop nombreux. Voilà pourquoi nous avons le réchauffement climatique. [...] Tous les habitants de la planète doivent s'engager à avoir un ou deux enfants, c'est tout. [...] Ne pas contrôler la population est un suicide. » Cette angoisse peut aussi être amplifiée par des mensonges modernes sur l'invasion venue du Sud surpeuplé. Mais, contredisant cette démagogie, un rapport publié en 2004 par le département des affaires économiques et sociales de l'ONU (World Population to 2300) indique que les immigrés venus des pays pauvres contribueront pour 4% à la croissance démographique des pays développés d'ici à 2050 – aujourd'hui pour 3% -, ce qui rajeunira une Europe vieillissante ».(1)

Aurons-nous assez de ressources pour nous nourrir ? Lire la suite de cet article… »

Мітки ordre mondial , obama , opposition , pauvreté , peur , réalité , société , système , terre , USA , vie

Extraits du deuxième bulletin Sortir de l'Économie :
Existe-t-il une économie à visage humain ?

Extrait p 4.

On connaissait déjà le contenu des dialogues entre les derniers des musiciens sur le pont du Titanic économique, sur le mode du « Comment allez-vous, madame Economie ? Très bien, le prix de la conscience est déjà fortement à la hausse » : la marchandisation des pollutions par l'écocapitalisme cherchant à s'acheter une bonne conscience en compensant les émissions polluantes des pays du Nord par des transferts technologiques en vue des futures « non-émissions » des pays du Sud, se porte en effet à merveille. On voit aussi apparaître l'idée d'« un marché de crédits biodiversité », comme il existe un marché de crédits carbone pour lutter contre le réchauffement. L'idée serait de payer des « projets de compensation » pour des dommages infligés à un environnement par la construction d'infrastructures (autoroutes, étalement urbain, etc.), selon « une grille fixant le prix d'un hectare de prairie, de forêt ou de zone humide ». Cette « grille » fixant la valeur de chaque habitat-type existe déjà aux Etats-Unis, où par exemple la destruction d'un hectare d'habitat à crevettes d'eau douce vous coûtera 290.000 euros. L'ingénierie et la marchandisation environnementale tournent donc à plein régime.

Mais la marchandisation des pollutions n'est pas seulement à l'oeuvre dans les cénacles du G8, elle est aussi à l'oeuvre dans les rangs de la militance écologiste et des économistes en chef de l'altermondialisme. Car finalement le boycott des «grandes surfaces» et de certaines «marques» pour mieux privilégier quelques formes de « commerce éthique » pour lequel on encouragera la consommation, n'est qu'un « nouveau » mode d'action qui cache une croyance naïve en la possibilité d'un capitalisme à visage humain, quand il ne fait pas de la consommation une forme d'action politique : « Acheter, c'est voter! » , ce qui est le summum finalement de l'esprit marchand voulant faire jouer la concurrence, « si vous n'aimez pas les pollutions, vous achèterez » et autre « j'achète, donc je pense » . Non seulement l'« alternative » repose simplement sur l'idée de faire toujours jouer la concurrence, mais on marchandise aussi les mutilations incommensurables à la vie infligées par les nuisances écologiques ainsi que la simple décence de conditions de travail, par un autre calcul des prix de toujours la même mise en équivalence universelle . Et de plus en plus d'argent s'éloigne alors des sentiers battus pour s'en aller irriguer les circuits économiques « alternatifs » d'une supposée économie à visage humain. La consomm'action n'est que l'avant-garde de la mutation éco-capitaliste. Mais partout le fluide du fric s'insinue par les moindres fissures qui s'entrouvrent à la longue dans le Rideau de fer de nos vies.

(…)

Extrait p 8.

L'écologie des alternatifs est finalement l'avant-garde de l'écologie machinique de demain qui taxe, qui réglemente, qui sur-organise, qui fait décroître, partout la lutte contre les nuisances écologiques passent par leur mise en valeur, et comme toujours, «l'extension accélérée du marché oblige à y inclure, donc à tarifer ce qui lui échappe encore. Car dans la mesure où certains biens essentiels dont nul ne se préoccupe restent gratuits, ils sont exploités sans mesure. Pas besoin de se gêner puisqu'ils ne coûtent rien. C'est ainsi que la clarté des rivières, le silence des villes, l'azur de la Méditerranée, menacés de disparition, manqueront un beau jour à l'industrie elle-même. Il devient donc urgent d'en faire le décompte et d'en fixer la valeur, et la seule qui soit reconnue de tous [par nos écologistes machiniques comme alternatifs] est celle qui s'exprime en francs. Il va falloir déterminer les coûts, les indemnités à payer aux particuliers, à l'Etat et aux industriels eux-mêmes. C'est d'autant plus urgent que ce qui était donné par la nature doit être désormais fabriqué à grands frais. Demain les produits les plus chers seront l'air, l'eau, la mer ou les plages épurées, recomposées à force de raffinements scientifiques et chimiques. La fabrication des éléments ou paysages qu'on avait autrefois pour rien sera sans doute l'industrie la plus puissante, donc celle qui procure les plus gros profits ». Lire la suite de cet article… »

Mots-clefs : argent , avenir , conscience , domination , échange , évolution , humanité , nature , nouvel ordre mondial , observation , opposition , paradigme , réalité , société , système , terre , USA , vie

Publicité et Environnement

Mais que fait le BVP ?

( B ureau з V érification de la P ublicité)

(Cet article est issu de L'Alliance , regroupement d'ONGs soutenant des actions communes dans l'espoir de construire un nouveau monde).

De plus en plus de publicités font une utilisation abusive et mensongère de l'argument écologique en vantant les qualités écologiques d'activités et de produits en réalité polluants. Cet usage abusif trompe le consommateur sur la réalité du produit et vient à l'encontre des efforts des associations pour l'inciter à consommer de manière plus responsable.

Notre constat :
L'abus de l'argument écologique par le secteur publicitaire et un contrôle très insuffisant

De plus en plus de publicités font une utilisation abusive, voir mensongère, de l'argument écologique en vantant les qualités écologiques d'activités et de produits en réalité polluants. Cet usage, qui trompe le consommateur sur la réalité du produit, a plusieurs conséquences :

• Le consommateur n'est pas orienté vers les produits les plus écologiques et ne change pas ses comportements de consommation ;
• Les entreprises ne changent pas vraiment leurs produits et services et se contentent d'y ajouter une touche écologique qui sera mise en valeur via la publicité ;
• Cette situation vient à l'encontre des efforts de sensibilisation faits par les associations de protection de l'environnement pour changer nos comportements de consommation.

Ces problèmes revêtent une gravité particulière à l'heure des grands bouleversements écologiques que connaît notre planète (changement climatique, disparition des espèces, impacts prévisibles sur les populations humaines…), alors même que les habitudes actuelles de consommation dans nos pays riches sont la raison principale de ces problèmes (gaspillages, pollutions, déchets, boulimie énergétique…).

Sur la base de ce constat, deux questions ont émergé :

D'une part, se pose la question de la réalité de l'engagement des entreprises en faveur du développement durable : telle grande marque de détergent vantera sa lessive utilisable à froid comme moins consommatrice d'énergie (ce qui est vrai), mais sans faire de vrai effort sur sa formule, toujours aussi polluante pour les milieux aquatiques (Ariel), alors que la marque Ecovert arrive à de bien meilleurs résultats.

D'autre part, la question, qui découle de la première, est celle de la réalité du contrôle des publicités mis en place par le secteur publicitaire lui-même.

Le Bureau de Vérification de la Publicité (BVP) assure l'autodiscipline de la profession publicitaire en France. Mais pour les raisons suivantes, le BVP n'empêche pas de nombreuses publicités de véhiculer un discours trompeur :

• Il s'agit d'une structure juge et partie
• L'adhésion au BVP est facultative et, sauf pour les publicités télévisées, il ne contrôle que les publicités qui lui sont soumises volontairement
• Le secteur publicitaire ne respecte pas suffisamment sa propre déontologie professionnelle
• Le contrôle par le BVP du respect de cette déontologie est insuffisant
• Les avis du BVP sur les publicités qui lui sont soumises sont non contraignants
• Le BVP n'a pas de vrais moyens de coercition et de sanction
• Le BVP n'a pas de responsabilité juridique quant aux avis qu'il donne

Les objectifs de l'Alliance, en réaction à ce constat :

• De mettre fin à l'usage infondé de l'argument écologique dans les publicités
• D'obtenir un changement de comportement des annonceurs et des publicitaires
• D'obtenir une réforme en profondeur du système de contrôle des publicités
• De faire prendre conscience de l'impact général de la publicité sur l'environnement : surconsommation, pollution, incitation à des comportements non écologiques… Lire la suite de cet article… »

Mots-clefs : avenir , domination , évolution , nature , opposition , réalité , société , système , terre

Il ya 150 ans, la société par action était une institution peu importante. Aujourd'hui elle est omniprésente. Comme l'église, la monarchie et le parti communiste en leur temps, la société est l'institution prédominante. Ce documentaire étudie la nature, l'évolution, l'impact et le probable avenir de la société moderne. Dotée d'un mandat légal limité, qu'est-ce qui lui a permis d'obtenir un pouvoir et une influence tel sur notre vie ? Notre enquête commence alors que les scandales ouvrent le débat sur l'absence de contrôle sur les grandes sociétés.

http://nous-les-dieux.org/VIDEOS/TheCorporation.flv

The Corporation (2:24:03) (version sous-titrée en français)
Un documentaire de : Mark Achbar, Jennifer Abbott & Joel Bakan

Georges W.Bush
Je pense qu'il ya une mauvaise perception sur le marché… une méfiance. 95%, dans ces eaux là, un gros pourcentage des entreprises sont honnêtes et divulguent leur actif. Leur système de rémunération est équilibré. Mais il ya des pommes véreuses.

Cette image n'est pas appropriée (la pomme véreuse)? Y at-il une meilleure métaphore pour décrire l'institution dominante ? En donnant la parole à des PDG, des dénonciateurs, des courtiers, des gourous et des espions, en place ou en marge, nous présentons la société comme un paradoxe qui génère l'opulence mais aussi d'innombrables maux, souvent camouflés.

Ira Jackson (Directeur, Center for Business and Government Kennedy School, Harvard University)
La société est une pièce du puzzle qu'est notre monde. Si on la retire, le tableau est incomplet. De même, si c'est la seule pièce du puzzle, ça ne fonctionnera pas. Une équipe sportive. Certains bloquent, interceptent. D'autres courent, d'autres lancent le ballon. Mais on a tous le même mais, réussir en tant qu'organisation. C'est comme une cellule familiale. Les gens travaillent ensemble avec un objectif commun. Comme le réseau téléphonique, elle tisse sa toile. Elle est extrêmement puissante. Il est difficile d'y échapper. Elle transforme la vie des gens, tout compte fait, pour le mieux. L'aigle… il plane, l'oeil vif, prêt à se mesurer aux autres, à frapper mais ce n'est pas un vautour. Noble, visionnaire, majestueux, de manière à ce que les gens croient en lui, s'en inspire, de manière à donner un coup de fouet, à s'élever. Ca serait un bon logo pour une compagnie qui a des principes.

Robert Keyes (Président et directeur général, Conseil canadien pour le commerce international)
Le mot anglais « corporate » a pris un sens péjoratif… Il est associé à « l'ordre du jour ». On parle de l'ordre du jour d'une grande société comme si c'était diabolique. Comme si l'ordre du jour essayait de dominer le monde entier. Je n'utilise pas le mot « société », mais plutôt le mot « entreprise », le mot « compagnie », l'expression « milieu des affaires ». Parce que je trouve que ça donne une vision plus juste que de se limiter au mot « société ».

Joe Badaracco (Professeur d'éthique des affaires, de la Harvard Business School)
Qu'est-ce qu'une société ? J'enseigne dans une école de commerce et on ne m'a jamais demandé ma définition d'une société. C'est une forme de propriété commerciale. C'est un groupe d'individus qui poursuit ensemble toutes sortes d'objectifs. Le principal est de faire des bénéfices importants, croissants, constants, en toute légalité, pour les propriétaires de l'affaire.

Transcription de l'intégralité des dialogues du film… Lire la suite de cet article… »

Mots-clefs : argent , avenir , conscience , crise , domination , évolution , Gaïa , humanité , intelligence , Monsanto , nouvel ordre mondial , OGM , opposition , paradigme , réalité , société , système , terre , transmutation , vie

Où l'intérêt particulier rejoint l'intérêt collectif

Par André-Jacques Holbecq

Editions Yves Michel (octobre 2005)

Achetez ce livre

En France, depuis début 2003, le G roupe de RE cherche pour un S ystème SO ciétal – GRESSO – initie un projet à la fois politique, le SOCIÉTALISME, mais aussi économique et monétaire, l'ÉCOSOCIÉTALISME. Les lignes qui suivent synthétisent les grandes idées de ce projet développé dans les pages du site de l'écosociétalisme et auquel chacun est invité à participer sur le forum Destination Sociétale

Le sociétalisme expose un projet démocratique réalisable et envisage les modalités de son avènement.
Il implique une organisation sociale post-capitaliste et son institutionnalisation par voie démocratique.

L' éco sociétalisme propose une alternative économique post-libérale, implique le déclin des systèmes financiers, boursiers et bancaires actuels.
Il répartit équitablement le pouvoir d'achat individuel, libère la monnaie en fonction des biens et services produits, récupère immédiatement la monnaie lors de son utilisation finale.

Le sociétalisme a pour finalité :

• L'existence harmonieuse de « la société humaine ».
• L'épanouissement de chacun des individus la composant.

Le sociétalisme veut :

• Orienter et réguler la consommation des ressources naturelles.
• éviter l'effondrement des civilisations compte tenu des impasses énergétiques, écologiques, alimentaires, climatiques, que nous connaissons.

Le sociétalisme est un mouvement d'idées qui préconise l'instauration d'un système économique et politique basé sur :

• Les Droits de l'Homme et le respect de l'environnement.
• La ré-appropriation de la création monétaire par la collectivité.
• La gestion planétaire des biens communs non renouvelables ou nécessaires à la vie.
• La répartition des enrichissements collectifs nationaux sous forme de dividendes distribués équitablement à chaque citoyen.
• La démocratie participative locale et régionale dans un cadre de subsidiarité.

Le sociétalisme n'est :

• Ni un nouveau communisme.
• Ni une adaptation boiteuse du capitalisme.

L'éco sociétalisme est :

• Un système économique adapté aux exigences éthiques du sociétalisme.
• Un outil monétaire – l'écomonétarisme qui, substitué au système actuel, modifie la nature même de la monnaie et le circuit monétaire.

L'éco sociétalisme , nouveau moteur de développement, permet d'obtenir :

• Plus de confort pour tous.
• Plus de services.
• Moins de consommation d'énergie.
• Moins d'utilisation de matières premières.
• Moins de production de déchets.

L'éco sociétalisme , outil de gestion équilibrée des ressources, instaure :

• L'impossibilité d'accumulation individuelle de capital productif ou financier (accumulation toujours effectuée au détriment des autres).
• Des revenus fonctions de l'apport sociétal de chaque acteur (avec un seuil permettant la satisfaction des besoins fondamentaux).
• Des comptabilités nationales basées sur des indices de « Satisfaction Individuelle et Collective » (et non plus sur un « Produit Intérieur »)..

SOMMAIRE
Lire la suite de cet article… »

Мітки ordre mondial , Nouvel-Age , paradigme , réalité , service , société , système , terre , transmutation , vie

« Quand je suis allé concourir avec 153 ingénieurs de l'administration agricole à Mexico, je les ai battu de 2.000% avec les choux. 110 tonnes à l'hectare: la vérification a été faite par leurs soins, ils n'ont même pas atteint 6 tonnes ! "

http://_nous-les-dieux.org/VIDEOS/l-homme-qui-parle-avec-les-plantes.flv

L'homme qui parle avec les plantes (48:34)

Le miracle, c'est Don José Carmen Garcia Martinez qui, avec son amour pour les plantes, les paroles qu'il leur adresse et d'anciennes recettes aztèques, a réussi à cultiver des légumes géants. Il a produit ainsi des choux de 45 kg, des pieds de maïs de 5 m. de haut, des feuilles de blette de 1,5 m. de long, 7 à 8 courges par pied (1 à 2 habituellement), 110 tonnes d'oignons par hectare (16 tonnes normalement). Un journaliste péruvien, Yvo Perez Barreto, est allé trouver Don Carmen chez lui et a raconté tout ce qu'il ya vu. Mais ce n'est pas le seul témoin: l'Université d'agronomie de Chapingo (Mexique), sous l'autorité du Pr Nicolas Cerda, spécialiste des sols, a comparé les résultats de Don Carmen avec ceux obtenus par les méthodes de l'Université sur des terrains contigus. Des ingénieurs du Ministère de l'agriculture mexicain sont venus analyser l'eau, les légumes, les semences et surtout le terrain volcanique de l'agriculteur. Rien de particulier n'a été décelé. Parmi les savoir-faire de Don Carmen, on note: cultiver sans pesticides et multiplier jusqu'à dix fois la production agricole; utiliser 700 g de fertilisant par hectare, au lieu des 500 kg habituels dans l'agriculture intensive; cultiver sur terres salées; créer de nouvelles plantes résistant aux maladies, non transgéniques… au début, sur sa terre presque stérile, il s'asseyait à côté des plantes et leur demandait de l'aider. Don José Carmen est persuadé que c'est grâce à la communication qu'il a établie mentalement avec les plantes qu'il a obtenu ces résultats miraculeux. Pour lui, le secret c'est l'amour qui lui donne cette main verte. Son livre (1) donne des tas de recettes, de trucs, qui pourraient révolutionner la planète, tout en changeant la mentalité humaine: l'amour à la place du profit immédiat.

(1) Les Éditions Clair de Terre, Presses du Châtelet , 1998 (isbn: 9782911217159 ).

---

Liens proposés dans les commentaires :

• Voila le livre au format pdf de l'homme qui parle aux plantes (283 Mo) (megaupload.com)
• La Chine cultive des légumes géants dans l'espace – Commentaire ICI

Мітки

Zeitgeist – l'esprit du moment (1:57:40)

http://nous-les-dieux.org/VIDEOS/zeitgeist.flv

Zeitgeist Addendum (2:03:07)

http://nous-les-dieux.org/VIDEOS/ZeitgeistAddendum.flv

Lire la suite de cet article… »

Mots-clefs : argent , avenir , cocréation , conscience , domination , entraide , évolution , Gaïa , humanité , nature , nouvel ordre

L'agriculture moderne est comme une vaste pyramide inversée; elle repose sur une base dangereusement étroite. Sur près de 250.000 variétés végétales propres à la culture, on n'en cultive aujourd'hui qu'environ 7.000, soit moins de 3 %. Le système hiérarchisé de la recherche agricole, qui considère les agriculteurs comme de simples bénéficiaires de la recherche plutôt que des participants à part entière, a grandement contribué à accroître la dépendance à l'égard de quelques variétés végétales. Cette tendance, de même que l'industrialisation croissante de l'agriculture, sont les principaux facteurs de ce qu'il est désormais convenu d'appeler l'« érosion génétique ».

Il faut aborder la recherche et le développement agricole sous un angle nouveau pour conserver la diversité, améliorer les cultures et assurer à l'humanité une production alimentaire de qualité. Le présent ouvrage porte sur ce genre d'approche : la phytosélection participative. Passant en revue dix années de recherches sur l'agrobiodiversité financées par le CRDI , il examine les questions fondamentales, de la conception des projets in situ aux droits des agriculteurs et des phytogénéticiens, et fait valoir l'importance de nouvelles lois et politiques à l'appui des objectifs énoncés. Les Semences du monde présente divers projets illustrant la collaboration des agriculteurs et des phytogénéticiens, qu'ils soient des hautes terres andines, des contreforts de l'Himalaya ou de régions plus éloignées encore. Suivant l'analyse des points forts – et des faiblesses – de ces projets, l'auteur propose des recommandations aux gouvernements et aux organismes œuvrant dans le domaine de la recherche et du développement agricole. Le livre se ferme sur une vue spéculative de la phytosélection participative dans une dizaine d'années.

Diversité égale vie; diversité égale choix, aussi. Malheureusement, où que ce soit sur la planète, les sites où entretenir la diversité ou la créer sous une forme nouvelle sont de plus en plus limités. La diversité biologique, dans un environnement de plus en plus maîtrisé par l'homme, est sérieusement menacée. La mondialisation impose des limites aux manières dont les gens peuvent façonner et restructurer la diversité socio-économique, culturelle et politique.

Parallèlement, en bien des endroits, on s'efforce de valoriser, d'utiliser et de soutenir l'évolution de la diversité. En 1992, à l'issue de la Conférence des Nations Unies sur l'environnement et le développement ( CNUED , ou Sommet de la Terre), le personnel du Centre de recherches pour le développement international ( CRDI ) du Canada a élaboré un programme à l'appui de ces efforts. Le programme du CRDI sur la biodiversité est né avec l'intention de placer et de garder la diversité biologique en tête des priorités des organismes de développement et de recherche du Sud, du Canada et du globe. Cinq ans plus tard, ce programme devenait l'initiative de programme Utilisation durable de la biodiversité ( UDB ), mais adoptait la même approche et conservait les objectifs premiers, soit :

• favoriser l'utilisation, la gestion et l'amélioration du savoir, des innovations et des pratiques des populations autochtones et des collectivités locales en matière de conservation et d'utilisation durable de la biodiversité;
• élaborer des mesures incitatives, des méthodes et des politiques qui facilitent, d'une part, la conception de stratégies axées sur la conservation et l'amélioration de la biodiversité agricole et aquatique in situ et, d'autre part, la participation des collectivités à leur conception et mise en œuvre;
• appuyer l'élaboration de politiques et de lois qui reconnaissent le droit des populations autochtones et des collectivités locales aux ressources génétiques et garantissent le partage équitable des avantages que procure l'utilisation de ces ressources.

Ce numéro de la collection Un Focus présente quelques-uns des travaux de recherche sur la biodiversité qui se sont déroulés souvent dans de petites localités lointaines et mal connues du monde. Fondée sur un inventaire de l'appui accordé par le CRDI à la biodiversité agricole depuis une décennie, cette étude recense les efforts de tous les intervenants qui ont contribué à la réalisation des objectifs du développement et de la recherche. Cet ouvrage se veut instructif et formateur afin d'améliorer les travaux en cours non seulement sur les plans conceptuels et méthodologiques, mais aussi dans la pratique.

Au cours des dix dernières années, j'ai eu le grand privilège de nouer des relations étroites avec des chercheurs, des agriculteurs, des agents de vulgarisation et des représentants du gouvernement qui s'intéressent de près à la sélection végétale. Ils m'ont beaucoup appris. Je les remercie d'avoir osé s'éloigner des sentiers battus pour ouvrir de nouvelles voies à la recherche. Lire la suite de cet article… »

Мітки